Лауреати Шевченківської премії-2012: Петро Мідянка та Володимир Рутківський

Лауреати Шевченківської премії-2012: Петро Мідянка та Володимир Рутківський

Цього року Шевченківський комітет обійшовся без політики. Премію дадуть за історичну трилогію для дітей. Премію Кобзаря дадуть за історичну трилогію про запорожців для дітей Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив імена переможців, які отримають премію цього року.

Лауреатами в номінації “Література” стали поет Петро Мідянка за збірку віршів “Луйтра в небо” та Володимир Рутківський за історичну трилогію для дітей “Джури”, пише “КоммерсантЪ-Україна”. У номінації “Літературознавство і мистецтвознавство” перемогла Тетяна Кара-Васильєва за книгу “Історія української вишивки”, яка побачила світ в 2008 році. Лауреатом в номінації “Музичне мистецтво” став Віктор Степурко за твір “Монологи століть”.

Премія в номінації “Образотворче мистецтво” може бути присуджена художнику Анатолію Криволапу за його цикл з 50 робіт “Український мотив”. Щорічне вручення премій імені Тараса Шевченка традиційно відбудеться 9 березня. Один з членів комітету з Національної премії, журналіст Олег Вергеліс уточнив, що список є попереднім. “Статус лауреата Шевченківської премії людина отримує тільки після підписання відповідного указу президентом”, – пояснив він.

На переконання Вергеліса, вручення Шевченківської премії цього року обійдеться без скандалів. Нагадаємо, в 2011-му один з лауреатів премії – письменник Василь Шкляр, який був номінований на премію за роман “Чорний ворон”, – звернувся до президента Віктора Януковича з проханням перенести його нагородження доти, поки у відставку не буде відправлений міністр освіти Дмитро Табачник, – повідомляє ТСН.

В результаті Шкляр відмовився від премії, яка становила 260 тисяч гривень. Скільки отримають переможці цього року, поки невідомо.

 

  • Іван ПЕТРОВЦІЙ

    Переможців не судять.
    Але – коментують.
    Петро Мідянка – блідий епігон, недоладний наслідувач Богдана-Ігора Антонича.
    Нічого свого: у віршах Мідянки ані крапелини поезії.
    Невмотивоване, нелогічне у його римованій писанині вживання русинських слів,
    які він вважає діалектизмами, шокують недосвідченого читача, але – не хвилюють.
    Багатолітнє бігання до Лемберка-Львова, перманентне підлизування гузиць галицьким письменникам останнього призову дало свій результат: Герасим’юк –
    лавреат, інші галицькі писаки – лавреати:
    – На й тобі, сільський жебраку, премію державну, і знай галичких хлолпчів…
    Русинський ”діалект” – один із ресурсів збагачення української мови. Так вважають
    галичкі хлолпчі.., а, значить, так і має бути… А несе тоте багатство русинської бесіди в українську мову Петро Мідянка… Оце і є політичний підтекст присудження державної премії абсолютно бездарному Мідянкові.
    По суті державна премія мала буди вручена єдиному після Потушняка і Томчанія
    істинному закарпатському прозаїку Мирославу Дочинцю.
    Одначе, який президент у держави, яка сама держава, такі і її лавреати…
    – Петро Мідянка – лавреат… – сміються горобці під стріхами…

    Свого часу я написав цикл епітафій закарпатським писакам.

    Ще доки Мідянку не прибрала була межи ніг
    російськомовна жидка, я написав таке:

    ХОСНОВАНЫЙ МІДЯНКА
    Жив та быв такый поет – Мідянка.
    Мав погнилі зубы, пuрвані топанкы…
    Ни женився, бо Украйину ”кохав”…
    В пеклї чорт го сексуално хосновав.

    Іван П Е Т Р О В Ц І Й

Scroll To Top
http://srealt.comhttp://otellook.com