На Прикарпатті вандали зруйнували унікальну пам’ятку фортифікації

На Прикарпатті вандали зруйнували унікальну пам’ятку фортифікації

Проїжджаючи потягом залізничним мостом через річку Дністер в районі Дубівці – Єзупіль, на межі Галицького та Тисменицького районів, можна побачити дві унікальні споруди, які є об’єктами військової оборонної фортифікації. Це – блокгаузи оборони залізничного мосту, через який проходила залізниця Львів – Станиславів (споруджена у 1866). Також, вони відомі, як одні з передмостових укріплень міста Галича. На початку ХХ століття ідентичні споруди були у Нижневі (Тлумацького р-ну) та Яремчі (Надвірнянський р-н), їх знищено у першій половині минулого століття. У ХХІ столітті на терені Республіки Польща збереглися 2 споруди такого типу: поблизу Тринча (не охороняється) та Тарнова (діючий).

Ці капітальні споруди були реконструйовані та перебудовані у 30-их роках ХХ століття польською владою (на місці та з використанням основи їхніх попередників – оборонних споруд австро – угорського періоду) і використовувалися до останніх років існування СРСР. Вони є фортифікаційними вогняними спорудами, пристосованими для ведення кругового вогню і для проживання в них гарнізону; достатньо довгий час могли самостійно чинити опір ворогу. На території сучасної України аналогів подібних спорудам поблизу Дубівців – Єзуполя немає. Блокгаузи охорони мосту через р. Дністер є цінними зразками фортифікаційного будівництва і мають велику історико – архітектурну цінність.

 Якщо прикметною ознакою минулих століть був пошук історичних пам’яток аматорами і державними чинниками з метою їхнього подальшого збереження, то для нашого періоду характерним є їхнє нищення, з корисливими цілями – отримання прибутків шляхом зняття металевого обладнання та його подальшої здачі у пункти прийому металобрухту. Подібне трапилося у цьому році з південним блокгаузом, який був підданий вандалізму з боку місцевих «металошукачів».

Для розуміння нанесених збитків, коротко охарактеризуємо вигляд даної споруди. Вона складається з двох поверхів – казематів. Для ведення вогню були призначені кулеметні амбразури і стрілецькі бійниці. На першому поверсі наявна 1 кулеметна амбразура та 1 бійниця і вікно, яке прикривається броньованою стулкою; на 2 поверсі – 3 амбразури для кулеметів та 3 стрілецькі бійниці. Верх блокгаузу завершується позицією для відкритої оборони (суцільний залізобетонний бруствер). Специфічні конструктивні елементи можуть свідчити про можливість приєднання в минулому укріплення до лінії електропередач. Товщина стін блокгаузу і брустверу – 60 см; міжповерхових перекриттів -40 см. Дістатися з поверху на поверх можна завдяки скоб – трапу, яким з’єднані всі приміщення  від підвалу до башти броньованого ковпака. Висота казематів першого і другого поверху складає2 м. Найвищим є підвальне приміщення, висота його стін становить не менше 2,75 м. Вхідні двері у блокгауз були двостулковими  і мали доповнення у формі полегшених дверей – ймовірно, для захисту гарнізону від газів. Увінчував будівлю броньований ковпак.

Останній є надзвичайно цікавим елементом, завдяки якому можна було здійснювати огляд та захист терену навколо споруди. Стінка броньованого ковпака була зігнута з одного броньованого листа товщиною60 мм. Товщина даху ковпака складала –70 мм. Корпус ковпака мав 5 отворів для спостерігача, які закривалися індивідуальними заслінками. Спільна направляюча для заслінок давала їм можливість відкривати і закривати огляд. У бронековпаку було сидіння для спостерігача-стрільця. Дах бронековпака мав отвір, можливо, для встановлення перископа, а також міг використовуватися для монтажу ковпака на верх споруди.

Вандали зруйнували унікальну пам’ятку фортифікації

Вандали зруйнували унікальну пам’ятку фортифікації

Завдяки «старанням» вандалів відтепер всі зацікавлені військовою історією та туристи, які здійснюють сплави Дністром, не матимуть змоги побачити об’єкт фортифікації у первинному вигляді. «Металошукачі» завдали непоправної шкоди споруді. Зокрема, ними зрізано: броньований ковпак, кронштейни сидіння стрільця – спостерігача, останні уцілілі металеві стулки амбразур каземату першого поверху та технічного підвального приміщення.

Зрозуміло, що у ХХІ столітті стратегічне значення блокгаузів є дещо відмінним від завдань ХХ століття, але разом з тим, ніякі особи не мають права їх руйнувати – оскільки оборонне значення охорони мосту в будь – який час може бути відновленим. Правоохоронні органи повинні звернути увагу на даний факт вандалізму – з огляду на те, що об’єкти знаходяться в охоронній зоні залізничного мосту, а окрім цього є нововиявленими пам’ятками історії, охорона яких повинна бути забезпечена.

За найсприятливіших умов, згоди власника укріплень, на перспективу можливо було б планувати створення музею – комплексу військової історії (з огляду на важкодоступність, він міг би функціонувати сезонно у весняно-літній період) – тут можна було б проводити збори реконструкторів, певні урочистості.

Важливим чинником щодо збереження блокгаузів є свідомість місцевого та приїжджого люду. Не знаючи історії блокгаузів, вважаючи їх непотрібними, ставлячись до них, як до джерела отримання будівельного матеріалу, – відвідувачі прирікають їх на знищення. Залишається вірити, що вдасться врятувати металеве обладнання північного блокгаузу перед руйнівниками. На даний час блокгаузи ще можна зберегти, адже вони є частиною історії – як військової, так і залізничної.

Андрій Чемеринський, член НСКУ, магістр історії

 

Scroll To Top
http://srealt.comhttp://otellook.com