Результати конкурсу “Книжка року – 2011″

Результати конкурсу “Книжка року – 2011″

Учора, 8 грудня, підбили підсумки рейтингу «Книжка року-2011». Найбільш успішним видавцем року стало видавництво «Темпора». Воно отримало нагороду «Імідж року» за велику кількість книжок, які потрапили в короткі списки рейтингу.У художній прозі однозначним лідером стало видавництво «Лілея-НВ».

На це місце його винесли нові книжки Тараса Прохаська »БотакЄ» та «Ефіопська ніч» Василя Кожелянка. Натомість у перекладній художній літературі експерти не знайшли нічого кращого за Стівена Кінга.

Як і можна було чекати, найкращою поезією року стала збірка «Річка Геракліта» Ліни Костенко. До речі, поетка перемогла в цій підномінації і минулого року. Тоді видавництво «Либідь» отримало диплом за перевидання роману у віршах «Берестечко».

Ліна Костенко також принесла видавництву «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» спеціальну відзнаку за роман «Записки українського самашедшого».

Більше ніхто з письменників двох нагород не отримав.

Таким чином простий підрахунок показує, що за версією рейтингу «Книжка року» саме Ліна Костенко є найбільш успішним автором 2011 року.

В дитячій літературі на окрему увагу заслуговує мода на історичну тематику. Половина відзначених книжок номінації присвячені минулому.

В «Синіх водах» Володимира Рутківського йдеться про життя підлітків на тлі битви під Синіми Водами 1362 року. В серії видавництва «Зелений пес» перемогли книжки-портрети історичних персоналій – Степана Бандери, Тараса Шевченка та ін.

До речі, видавництво «Зелений пес» відзначилося не лише перемогою в одній з підномінацій.

Десь за шість годин до початку церемонії брати Капранови в своєму Facebook заявили, що відмовляються брати участь у рейтингу. Про це вони також написали в своєму зверненні.

Більше причин брати Капранови озвучили в соціальних мережах. Насамперед вони сумніваються в компетентності експертів: «Експерти не читають всіх книжок, за які мають голосувати».

Раніше брати Капранови заявляли про «конфлікт інтересів» в колі експертів. Ішлося про те, що дехто є водночас і критиками, і письменниками, і перекладачами тощо.

Щоправда, чомусь у цьому контексті не згадали, що голосувати за свої книжки не має права ніхто з експертів.

Друга причина – нечіткість мети конкурсу.

Третя причина пов’язана з тим, що брати Капранови є співорганізаторами виставки «Медвін: Книжковий світ», в рамках якої відбулося нагородження переможців рейтингу. Цитую: «Справа в тому, що ми є співорганізаторами виставки, і люди мають підстави підозрювати, що це якось вплинуло на експертів».

Рішення та коментарі братів Капранових дивують зокрема через їхнє оголошення «пакту про ненапад» на колег по цеху.

Цього літературного року, здається, відмови від участі в конкурсах стали трендом.

22 листопада відмовилися від участі в рейтингу «Читають всі» сестри Чернінькі. 8 грудня відмовилися брати Капранови. 9 грудня відмовилася Ганна Герман.

Важливою особливістю багатьох нагороджених книг була одна спільна риса. Це новий погляд на ніби класичні та звичні явища та персоналії.

«Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей» розіб’є міф про непридатність української мови до теоретизування.

«Просторінь Шевченкового слова» є новим поглядом на творчість ніби вже вздовж і впоперек вивченого Шевченка. «Привет из Харькова» змусить переосмислити звичні картинки ретро-листівок. «Архів Розстріляного Відродження» розкриє нові сторінки кривавих літературних 1930-х.

У цьому контексті для мене особисто найбільш цінною є книжка, що отримала Гран-прі «Книжки року». Це двотомник «Катерина Білокур. Мистецька заповідь. Мистецтво народне, наївне чи високе?» (Родовід).

Очевидно, що поза нагородженням залишилося чимало інших дуже хороших книжок. Частину з них можна знайти в коротких списках рейтингу. Інші, можливо, прозвучать в інших конкурсах.

В кожному разі варто пам’ятати, що це одна з версій літературних підсумків 2011 року. Що покажуть інші дзеркала? Побачимо згодом.

“Українська правда життя”

Scroll To Top
http://srealt.comhttp://otellook.com